І таке буває

Это работа моей старшей дочери по украинской литературе. В классе не поверили, что ребенок всё это написал самостоятельно, а не скачал из Интернета, как все :-)


Що може бути кращим ніж тихий осінній вечір? В цей час усе село ніби готується до нічного відпочинку. В хатинках засвітлюються вогні, а там пораються коло вечері господарки, які вже зачекалися своїх чоловіків.
Іван, стомлений тяжкою працею, повертався додому с поля.
Біля криниці він зустрів свого сусіда Петра, який на подив вже був в себе вдома:
— Агов, Іване! Добрий вечір! Чого минаєш? Ти ж знаєш, все одно побачу тебе!
— І тобі добрий вечір, сусіде! – тяжко зітхнув Іван. – Я не зі своєї волі, кінь повів не тою стежкою. А ви чого так рано?
— Я сьогодні в іншому селі був. Жінка попросила до її родичів заїхати, пшеницю завести. І недарма там побував. Ти ж навіть не знаєш, що в світі коїться! – добре, що завжди знайдуться добрі люди, які розкажуть тобі абсолютно про все. Такий вже в нас народ.
— Що ж вас так стурбувало? Знову якісь плітки зібрали?
— Ти слухай мовчки, та не перебивай. Так ось. Живе там собі дід, має дуже велике господарство, — в молодості дід працьовитим був, — але вже застарий, щоб самому поратися. Бо бабця вже, як три роки пішла до Бога. Ну дід і вирішив свій останній вік в достатку та без турботливості прожити. Вирішив одружитися…
— Ти диви! Старість не здає своїх позицій. Це тобі не якийсь дідуган, а молодий старик, як кажуть в народі: «старий тілом, та молодий душею».
— Та іди ти зі своїми насмішками! Це дуже серйозно. Не перебивай! Йому то, вже 75 років, а він одружитися надумав. Молода дівчина, звісно ж, «принца на коні» чекає…
— На «білому коні» зазвичай чекають…
—  Та хоч і на ослі!  Слухай далі, що я тобі скажу! Тут дід вирішив взяти собі в дружини найкрасивішу в селі Палажку. А що? Добра дівка, дурний її чоловік залишив з трьома малими дітьми, батьки вмерли від хвороби, всього 33 роки має, — якраз підходить! Зібрав гостинців, пішов свататися, — тоді все село стиха сміятися почало. Увійшов в хату, чемно привітався, і одразу до діла, мов би так і так, виходь за мене заміж, ти сама і я самотній. Дід не вспівши до кінця домовити, як вже отримав мітлою по спині. Він так злякався, що навіть не зрозумів, як опинився вдома. На наступний день жіночка ґвалт не стала підіймати, але, що робив старий збоченець в неї вдома о 10-й годині вечора, розповіла усім бажаючим. Дійшли ці плітки і до діда. Він на все своє життя, мабуть, забажав тепер залишитися вірним своїй покійній жінці. А коли люди питають діда про той випадок, то старий швидко відповідає: «Бридка врода в цієї жінки!..»  А знаєш...
Тут у хаті відчинилися двері, і звідти висунулося червоне обличчя дідової жінки. Вся запихана, — мабуть забігалася коло печі, — зав’язана хустиною по-бабчиму кінцями зверхи, сердито прокричала:
— Петро! Ні, ну подивіться на нього, добрі люди! Я тебе вже годину чекаю! Сьогодні на полі не робив, вештався весь день без діла і знову за балачки!!! А ну мерщій до хати за стіл! Нахаба така!
— Марія, не сердься. Це я питаю у Івана, як працювалося, що люди кажуть, мені ж цікаво.
— Іди давай додому! А то балакаєш те, що не потрібно. Тільки і здатен плітки збирати! І ти, Іване, теж, іди собі куди йшов.
— Ну добре! – сказав Іван, — мені вже час. Бувайте, баба Маріє! Будьте здорові!
Стара привітно усміхнулася Іванові, але дідові цієї усмішки не дісталося. Вона швидко зачинила двері, даючи йому зрозуміти, що не барися.
Іван вже хотів був піти, та дід Петро на мить зупинив його.
— Не ображайся, Іване. Це стара боїться за себе, щоб я не пішов собі теж до молодої. Бо цей випадок… Тільки нікому, добре? Стався з її рідним братом.
— То, цей дід?..
— Так! Її старший брат. Тільки це залишиться між нами. Зрозумів?
— Добре, діду! Піду я вже. Бувайте!
— Ну давай, синку. Завтра обов’зково зустрінемося на полі.

Завдання: скласти діалог з вживанням таких оксюморонів: молодий старик, та бридка врода.

Прочесть другие записи в той же рубрике:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *